Інтерв'ю стипендіатів з Марією Карпінською
Нещодавно на одному з занять стипендіатів з ораторського мистецтва, підлітки отримали можливість відчути себе журналістами. На заняття завітала Марія Карпінська і вони отримали досить незвичне завдання. Кожен мав придумати найцікавіші питання, задати їх і основне занотувати собі відповідь. Після цього стипендіати самі вирішили, які запитання виявились найцікавішими для них і які відповіді вони б хотіли опублікувати. І які ж питання ставили наші стипендіати до засновниці проєкту, читайте далі.
—Як з’явилася ідея створити проект «Моя перша стипендія»?
—Задумка з’явилася спонтанно. Одного разу Мирослав сказав: «Знайди мені креативну дитину, якій я буду платити за те, що вона добре вчиться і саморозвивається». Ми довго над цим думали. Я сама колись отримала стипендію і це мене підштовхнуло до створення такого проекту у Стрию. Роботи над програмою було багато і вона була хаотичною, але результат перевершив сам себе. Я дуже рада, що в нас все вийшло.
—Чи є у вас якійсь майбутні перспективи для розвитку проекту?
— Щопівроку ми приєднуємо по 11 стипендіатів, плануємо збільшувати.
У мене є така мрія, щоб стипендіати в майбутньому створили свій власний проект стипендій і допомагали активній молоді реалізовувати себе.
Плануємо зробити нові тренінги, ігри «Що? Де? Коли?», проекти та заходи, готова слухати ваші пропозиції щодо тем, які були б вам цікаві. Також мені б хотілося більше розвинути профорієнтаційні курси, бо обрати своє життєве покликання, насправді, дуже важко. Я хочу максимально полегшити для вас цей вибір і допомогти чим зможу.
—Які людські якості ви цінуєте найбільше і на що звертаєте увагу під час співбесіди?
—В першу чергу, стремління бути мудрим. Я хочу, щоб діти усвідомлювали різницю між розумом та мудрістю, бо це дуже важливо. Також для мене є в пріоритеті чесність та стратегічність, коли людина розуміє, куди їй рухатись. Не менше я ціную почуття гумору та вміння справитися з поразками.
—Чи була у вас дитяча мрія і чи здійснилась вона?
—Я завжди хотіла бути вчителькою. Якось так склалося, що у мене з’явилися ви і я змогла частково реалізувати себе в цьому напрямку, намагаючись передати вам свої знання та досвід. Я рада, що моя дитяча мрія здійснилася.
—Чи важливі для вас оцінки ваших дітей у школі?
—Я хочу, щоб вони були важливими для них. Моє втручання є нерегулярним. Мені б хотілося, щоб мої діти самі обирали пріорітети.
